Слинокам'яна хвороба, або калькульозний сіалоденіт

Слинокам’яна хвороба (СКХ), або калькульозний сіалоаденіт, одне із найпоширеніших захворювань великих слинних залоз, для якого характерне утворення каменів у слинних залозах та їх протоках.

Рівень захворюваності на сликам'яну хворобу становить близько 30% випадків усіх непухлинних захворювань слинних залоз, або понад 50% усіх випадків хронічного сіалоаденіту. При цьому СКХ піднижньощелепних слинних залоз (ПНЩСЗ) трапляється у 98,2% усіх хворих із СКХ, причому у 52,0% випадків камені виявляли у протоках ПНЩСЗ.

 

Симптоми слинокам'яної хвороби:

  • запалення слинної залози;

  • періодична слинна колька;

  • припухлість слинної залози, що збільшується після прийому їжі;

  • біль в слинній залозі, який посилюється з прийомом їжі;

  • ознаки наявності конкременту на данних комп'ютерної томографії, УЗД та ін.

Конкремент протоки слинної залози.JPG
5EDC1441-58EB-468F-8CEA-C667B429B7FD.JPG

Оптимальна лікувальна тактика при слинокам'яній хворобі включає в себе хірургічне усунення безпосередньої причини захворювання (видалення конкременту) і обов'язкове відновлення нормального дренажу слини. 

Обсяг та тактика оперативного втручання залежить від:

  • локалізації конкременту (в протоці чи в слинній залозі) та його розмірів;

  • морфофункціональних змін у слинній залозі, викликаних наявністю каменю;

  • виду ураженої слинної залози (піднижньощелепна, привушна, підязикова слинна залоза).

Проведення хірургічного лікування можливе з застосуванням місцевого або загального знеболення.

 

Клінічний випадок: Хірургічне видалення конкременту протоки підщелепної слинної залози